Місія школи

Ми прагнемо зробити свій внесок у зростання покоління нової української інтелектуальної еліти, потужних людей з новим мисленням та спроможністю впливати на своє довкілля, країну та глобальний світ. Це люди масштабного мислення, які створюють або впроваждують нові сенси та нові правила гри у бізнесі, науці, технологіях, соціальній сфері чи урядуванні. 

 Ми створюємо для своїх дітей школу з демократичною культурою навчання, спрямовану на самопізнання та поглиблене вивчення явищ реального світу, набуття навичок впливу на себе, оточення та глобальний світ. Акцентами школи є розвиток глобального мислення дитини, глибинне пізнання світу, а також розвиток спроможностей впливу через власний інтелект та інновації.

Мета школи

Тактична мета навчання - допомогти дітям та юнакам бути щасливими у власному розвитку та самореалізації вже сьогодні. 

Стратегічна мета - за час навчання у школі набути спроможності та компетенції, достатні для того, щоб мати наповнене та гідне життя у глобальному сучасному світі. Школа орієнтована на виховання майбутніх топ-менеджерів, архітекторів соціальних систем, творців сенсів, людей інтелектуального впливу, новаторів, підприємців та урядовців. 

Результатами завершення школи є достатній рівень підготовки для отримання високих шансів вступу до потужних навчальних закладів світу або для реалізації себе у інтелектуальній сфері роботи паралельно з дистанційним навчанням у ВНЗ чи навіть замість нього. Школа ставить перед собою задачу навчити студентів забезпечувати собі гідний рівень достатку та якості життя.

Фундаментальні засади

 

1. Націлювання студента на стратегічне мислення 

Сьогодні говорять про освіту, спрямовану не лише на отримання знань, але й на набуття умінь, компетентностей. Проте, для виходу за межі логіки виконавця не достатньо компетентісного підходу. В освіті дітей ми не маємо задовольнятись вміннями якісно виконати задачу, адже територію вирішення задач впевнено опановують машини та штучний інтелект. Ми маємо навчити нову генерацію працювати з більш висо­­кими рівнями питань, які наразі не доступні машинам: 

  • Рівень творення “Що?”. Формулювати нові задачі для вирішення нової проблематики. 
  • Рівень сенсів “Для чого?”. Виявляти та формулювати нову проблематику, яка неодмінно супроводжує стрімкий розвиток людства. 
  • Рівень особистості “Хто?”. Виявляти та формулювати нові цінності, орієнтири, потреби, можливості та обмеження людини і суспільства. 

Окрім того, школа має допомогти студентові сформувати власні відповіді на питання: “Яку мету я маю поставити та які результати очікую отримати? Для чого це мені? Чи відповідає це моїм орієнтирам, схильностям і талантам? Для кого це також буде актуальним?” 

 

2. Націлювання студента на стратегічну дію

Спроможність людини діяти стратегічно визначається її горизонтом планування та дії. Іншими словами це те, наскільки віддалені у часі результати людина здатна спланувати та реально досягти. Досягнення віддалених у часі результатів визначається не лише стратегічним типом мислення, але й певним рівнем самодисципліни. 

Такі інструменти, як проектна діяльність допомагають не лише навчитись діяти в команді чи вивчати явища з практичного боку, але й закладають підвалини для збільшення горизонту планування та дії студентів. 

Сучасна школа має допомогти студентові навчитись планувати та досягати все більш віддалених у часі результатів. 

 

3. Абстрактні знання спираються на фундамент конкретних проблем

Наше відчуття, що більшість знань та інструментів, які ми опановували у школі, не мають в нашому житті прикладного характеру, пов’язане не лише з тим, що самі знання є неактуальними за межами вузького кола фахівців. Логарифми, диференційні рівняння чи діалектичні принципи виникли як інструменти для вирішення дуже конкретної проблематики людини. Але через нехтування зв’язками між абстрактними знаннями та конкретною проблематикою втрачається цінність абстрактних знать, які ми отримали у школі. Саме тому актуальними зараз стають проблемно-орієнтовані підходи до навчання. 

Задачею сучасної школи є підтримання гігієни зв’язків між абстрактним та конкретним. Студент має розуміти конкретний сенс того чи іншого абстрактного знання і відповідати на питання: “Які конкретні проблеми мали вирішити інструменти, які я вивчаю? Які нові проблеми я можу вирішити, застосовуючи ці знання та інструменти?”.

 

4. Моє місце в явищах світу та мій вплив на явища

Для того, щоб свідомо впливати на явища світу та оточення, студент має розуміти, як явища впливають на нього та на його оточення. Сучасна освіта має допомогти студентові сформулювати власні відповіді на питання: “Навіщо я вивчаю це? Як це впливає на моє життя та на коло мого оточення? А як я можу вплинути на це? До яких наслідків це призведе?”

 

5. Погляд із середини назовні для пізнання світу врівноважується поглядом із зовні всередину для пізнання себе

Ми звикли до пізнання явищ світу, можемо навіть добре орієнтуватись у тому, що відбувається у світі та як влаштовані ті чи інші системи. Ми навіть можемо вивчати далекі галактики. Але з певного моменту ми стикаємось із тим, що майже нічого не знаємо про те, що “ближче близького”, про те, що є джерелом наших проблем та рішень, обмежень та можливостей. Через брак уваги до процесу пізнання себе випускник школи відчуває вакуум у найбільш актуальних для нього питаннях власної особистості. Сучасна школа має активно сприяти рефлексії щодо власної індивідуальності студента та допомогти студентові у дослідженні питань: “Якою є моя емоційна, ментальна або чуттєва природа? Якими є мої орієнтири, цінності, здібності, схильності та обмеження?”

 

6. Оперування категоріями різного масштабу

Студентові, який звик працювати із дрібними чи побутовими категоріями, достатньо складно перейти до роботи над масштабними задачами у більш зрілому віці. Задачею сучасної освіти є занурення студента в поле не лише побутових, але й масштабних категорій.Сучасна школа має знайомити студентів з актуальною проблематикою міста, держави, народу, людства тощо. Сучасна школа має допомогти студентові сформувати власне бачення в питаннях: “Наскільки масштабною є та чи інша задача? На що вплине її рішення? Наскільки актуальну та широку проблематику вирішує задача? Наскільки широке коло людей це зачіпає?“

 

7. Нові спроможності та розширення ментально-психологічного простору

У сучасному світі, де територію діяльності людини поступово освоюють машини відбувається стрімка інфляція знань, умінь та навіть навичок. Перед людиною постає новий виклик, який раніше міг дискутуватись лише в колах шанувальників наукової фантастики: як залишатись на кілька кроків попереду машин? Це вимагає від людини спроможності працювати все з новими і новими категоріями, які не втискаються у межі старого мислення. Важливою здатністю людини нового світу є здатність виходити за старі рамки. Сучасна освіта має ставити перед студентами задачі, рішення яких неможливо без розширення меж власного ментально-психологічного простору.

 

8.Дослідницький тип мислення або освіта без упереджень 

Не є секретом, що час від часу шкільна освіта з “виховною метою” звертається до застосування упереджень та до засобів формування ідеологічно правильної точки зору на ті чи інші питання, або ж виховує ідеологічно правильні шаблони поведінки.Проте викликом нової епохи є ревізія поглядів, орієнтирів, ідеалів, цінностей та суспільних норм замість цементування правильних шаблонів та поглядів. Сучасна школа має сповідувати дослідницький тип мислення, адже лише чесний дослідницький погляд на явища без упереджень може стати тим якорем, який утримає особистість цілісною в епоху, коли стрімко змінюється все, що ще вчора було непорушною аксіомою, все, на що можна було спертися. Чесний дослідницький погляд потребує одночасно допитливості та мужності прийняти речі такими, які вони є.Тому школа має допомогти студентові сформувати власний допитливий та дослідницький погляд на явища та підтримати у формуванні мужності приймати світ таким, який він є. Студент має вміти відрізняти “має бути” від “є насправді” та пропускати непрості для себе речі через питання:“Це таким має бути чи таким є насправді? А як це в дійсності працює? Результатом яких природних тенденцій є це явище?”

 

Пріоритетні сфери розвитку

 

Самопізнання

Як влаштований(а) Я? 

Моя фізична природа. Емоційна та чуттєва природа. Ментальна природа. 

Свідомість та підсвідомість. Гендерні особливості. Унікальність та цінність індивідуальності. 

Прийняття себе та своєї природи. Самопізнання як частина пізнання оточення та глобального світу.

Світобудова

Як влаштований світ? 

Світ як мікро- та макросистеми, які еволюціонують в історичному контексті: фізичні, інформаційні, соціальні, плітичні, экономічні, біологічні, астрономічні, енергетичні, культурно-ідеологічні тарелігійні, демографічні, геологічні тощо.

 

Фундаментальні дисципліни та історія у тісній взаємодії.

Саморозвиток

Я керую власнимрозвитком!

Саморозвиток як цінність. Відповідальність за власне навчання та розвиток. 

Заохочення допитливості дитини та самостійності у пошуках знань.

 

Інформаційні технології як один із засобів отримання та поширення інформації.

Глобальне мислення

Якого масштабу питання для мене розглядати цілком природньо?

Масштабні категорії мислення та серфінг мислення між категоріями різного масштабу, категорійна база дитини.

Усвідомлення границь мислення.

Аналітичне та синтетичне мислення. Філософія.

Взаємодія і відносини

Як будувати відносини? 

Емпатія та емоційний інтелект. Риторика та мистецтво переконання. Координація команд, ролі, лідерство, психологія відносин та груп. Конфлікти. Баланс інтересів. Культури та субкультури, кроскультурна взаємодія. Контекст знань соціального середовища. Етика та повага. Родина та гендерні відносини. 

 Рідна та іноземні мови.

Естетика

Я бачу красу! 

Природа та людина. 

Арт, фото та композія. Музика, вокал та естетика мови. Естетика тіла та здорового спорту. 

Смак, стиль, одяг. Естетика звичаїв та ритуалів. Естетика в науці та законах свідобудови.

Філософія краси.

Підприємництво

Я вмію створюватицінність та зароблятигроші! 

Особистий бюджет, вміння накопичувати, заощаджувати та витрачати. Перший заробіток, перша власна справа. Гроші, рахунок та економіка підприємця.

Клієнт, проблема, продукт, продаж. Фінансові інструменти. 

Сила слова та порядності підприємця. Структура бізнесу світу.

Мрія

Я мрію і втілюю... 

Історії великих людей та великих мрій, знайомство з живими людьми сьогодення та живими мріями. Сила та реальність мрії. Масштаб мрії. Природа народження мрії. 

Практика реалізації своєї мрії - think global act local. 

Реалізація невеликих мрій дітей як проектів.

Креативність

Я міркую креативно! 

Стимулювання нестандартного мислення та вихід за обмеження шаблонів. Фантастика, розповіді та практика фантазування. 

Креативні рішення світу. Фантазії в образотворчому та музичному мистецтві. Уява, імпровізація, асоціації, аналогії, оксиморон. Загадки, головоломки, пазли, коани. 

Стародавня мудрість та філософія релігій.

Самостійність

 

Дякую, я сам(а)! 

Спроможність забезпечувати вирішення власних життєвих та побутових питань на своєму рівні та відповідати за них.

Самостійне прийняття рішень та відповіальність за результати. Особистий постір та повага особистих границь.

Стійкість до стресів та внутрішній стержінь.

Безпека

 

Як уникати лиха? 

Види небезпеки сучасності. Основи безпеки: дорога та транспорт, пожежі, водойми, висота, харчування та ліки, хімічні засоби, тварини та рослини, гігієна, натовп,терористична та збройна загроза, агресивно налаштовані люди.

Самооборона у випадках фізичної, емоційної чи інтелектуальної агресії. Орієнтування у критичних ситуаціях. Надання допомоги іншим. Здоров’я та базові відомості про медицину.

Гармонійний стиль життя

Жити - це щастя! 

Баланс видів діяльності, вміння працювати та відпочівати. Активний відпочинок та діяльність. 

Екологія та екологічний стиль життя в усіх сферах життя. Здорові звички та захоплення. Здорові фізичні активності.