ТИПОВИЙ ДЕНЬ THINKGLOBAL

Батько Івана їде з передмістя, тому, щоб уникнути заторів, привозить сина до школи ThinkGlobal о 8:00 ранку, де його зустрічає персонал. Для занять ще зарано, тому Іван частується напоями, грає з асистентом викладача або із іншими студентами у настільні ігри, дивиться пізнавальне відео чи грає у кімнаті для ігор.

О 9:15 починається заняття, де студенти читають новини України і світу  , самостійно з'ясовують нові поняття, імена чи географічні назви, дискутують щодо подій. Після першого заняття -  велика перерва 25 хвилин, за яку Іван з друзями встигає покататись з гірки на санчатах, поборсатись у снігу і задоволеним повернутись до наступного заняття.

Сьогодні друге заняття - математика. У Івана, як і у всіх його колег, є свій навчальний ноутбук, на якому він знайомиться з відео, текстовим чи графічним матеріалом та практичними завданнями. Сьогодні він розраховує економічну доцільність ведення власного відеоблогу, визначає конверсію та необхідний обсяг аудиторії свого каналу. У нього виникли деякі складнощі, і це помітила Анна, викладач-ментор зі STEM. Анна доброзичливо допомагає розібратись із суттю незвичного математичного апарату і в коучинговій манері допомагає самостійно впоратись із завданнями.

Описание изображения

За успішне виконання завдань Івану в системі нараховано XP бали, які стали частиною командного результату. Команді Івана лише трохи не вистачає, щоб досягти мети і найближчими вихідних разом відвідати центр дитячих розваг.

 Після математики сьогодні заняття із самостійного розвитку. Іван зазирнув у комп’ютер - складний вибір: “доробити завдання із давньослав’янської каліграфії, почитати книжку, або ж зайнятись програмуванням? А що у нас сьогодні потім: кіномистецтво, скелелазання чи розмовний клуб з темношкірим велетнем? Ура, сьогодні скелелазання!” Він поглянув на сусідній комп’ютер, де хлопці знущались над онлайн-перекладачем, примушуючи його озвучувати тексти японською мовою. “Припиніть знущатись над беззахисним, бешкетники! У вас немає завдань?”, - почув він голос Анни, яка з усіх сил намагалась казати це суворим тоном, але їй складно було приховати гумористичний настрій.

Вже ввечері за його другом-тезкою, теж Іваном, прийшла мама. Мама вмовляла Івана піти додому, а тезко відчайдушно шукав аргументи: “Ну, мамо! Тато ще на роботі і зможе забрати мене пізніше, о 19-й годині. Хай тато мене забере, а ти їдь додому!” Після тривалого та емоційно насиченого діалогу аргументи мами виявились все ж сильнішими… Текст та діалоги повністю засновано на реальних подіях. Жодна дитина в навчальному процесі не постраждала :-)